Попередження: ця стаття — загальний путівник, покликаний захистити користувачів та інвесторів DeFi. Перелік не є вичерпним і не є фінансовою порадою. HafizeBot не несе відповідальності за ваші інвестиційні рішення.
Вступ
Децентралізовані фінанси (DeFi) сповнені інновацій. Нові DeFi-проєкти запускаються мало не щохвилини, і встежити за ними складно — не кажучи вже про те, щоб провести власне дослідження (DYOR).
Ми часто кажемо, що блокчейни не потребують дозволу, — а це просто інший спосіб сказати, що ці мережі «публічні». Нікому не треба питати дозволу, щоб користуватися блокчейном, розробляти під нього чи запускати в ньому свої проєкти. Ця властивість закладена в саму природу криптовалют на кшталт Bitcoin, але вона має й зворотний бік.
Будь-хто може викласти шахрайський чи оманливий проєкт, і ніщо його не зупинить. Проте технічно дещо зробити можна: ми як спільнота здатні допомагати одне одному помічати типові ознаки, які відрізняють справжню інновацію від пустої імітації.
Отже, на що варто звертати особливу увагу?
Яка мета проєкту?
Це питання може здатися очевидним — особливо якщо ви новачок у світі DeFi.
Але переважна більшість криптоактивів не пропонує нічого нового. Так, є і надзвичайно цікаві розробки — власне, тому ми всі тут. Проте чимало нових проєктів просто хочуть заробити на інтересі до DeFi, навіть не намагаючись щось винайти.
У такому разі варто спитати себе: чи цей проєкт справді намагається запропонувати щось нове? Чи він робить внесок у нову цифрову економіку? Чим він відрізняється від конкурентів? Чи є тут унікальна додана цінність?
Це прості питання, підказані здоровим глуздом. Але саме вони відсіюють більшість шахрайських схем.
Активність розробки
Ще один орієнтир — активність розробників. DeFi тісно повʼязані з підходом відкритого коду.
Тож якщо ви трохи розумієтеся на програмуванні, можете переглянути код самостійно. А головна перевага відкритого коду в тому, що коли до проєкту є достатньо інтересу, хтось обовʼязково цей код перевірить. Отже, якщо в проєкті закладено злий намір, його можуть викрити.
Крім самого коду, дивіться й на активність команди. Чи розробники регулярно публікують нові коміти? Цю метрику можна накрутити, але вона все одно непогано показує, чи команда працює щиро, чи просто намагається монетизувати хайп.
Перевірки смартконтрактів
Одна з найбільш обговорюваних тем у смартконтрактах і DeFi — аудити. Їхнє завдання — показати, що код безпечний. І хоча аудит є базовим елементом розробки смартконтрактів, більшість команд викладає код без жодної перевірки. Це різко підвищує ризик користування такими контрактами.
Тут важливо памʼятати, що аудити коштують дорого. Легітимні проєкти зазвичай здатні покрити ці витрати, а шахрайські воліють з ними не звʼязуватися.
Чи означає це, що проєкт із пройденим аудитом абсолютно безпечний? Ні. Аудит потрібен, але жоден аудит не гарантує повної безпеки. Завжди памʼятайте про ризики, вкладаючи кошти у смартконтракт.
Чи анонімні засновники?
Криптосвіт глибоко повʼязаний зі свободою не розкривати свою особу (або користуватися псевдонімом), яку дав інтернет. Зрештою, ми, найімовірніше, ніколи не дізнаємося, ким був Сатоші Накамото — людина чи група, що створила першу криптовалюту.
Але команди з анонімними засновниками несуть додатковий ризик, який варто врахувати. Якщо ці люди виявляться шахраями, притягнути їх до відповідальності, найпевніше, не вдасться. Інструменти ончейн-аналітики стають дедалі досконалішими, проте репутація засновників, привʼязана до їхніх реальних імен, усе ще важить дуже багато.
Водночас не всі проєкти з анонімними командами є шахрайськими. Легітимних прикладів чимало. Але, оцінюючи проєкт, наслідки анонімності команди теж треба тримати в голові.
Тож коротко: чи погані проєкти з анонімними засновниками? Ні. Чи важче притягнути такі проєкти до відповідальності за зловживання? Так.
Як розподіляються токени?
Важлива річ, яку варто дослідити в DeFi-проєкті, — це токеноміка. Один зі способів заробітку шахраїв: накачати ціну токена, тримаючи величезний запас, а потім раптово його продати.
Наприклад, що станеться, якщо 40–50–60% обігової пропозиції викинуть на відкритий ринок? Ціна токена обвалиться, і він втратить майже всю вартість. Хтось не вважає велику частку засновників тривожним сигналом, але проблемою вона бути може.
Крім розміру часток, дивіться й на те, як саме токен розподіляли. Це був закритий пресейл, де інсайдери купили за чудовою ціною, а потім хвалили проєкт у соцмережах? Було ICO (Initial Coin Offering)? Чи IEO, де криптобіржа ставить на кін власну репутацію? А може, токени роздали через ейрдроп, який, найімовірніше, створить величезний тиск продажів?
Моделі розподілу токенів мають нюанси, які варто розуміти. Часто навіть цю інформацію знайти важко — і це вже само собою тривожний знак. Але якщо ви хочете скласти повне уявлення про проєкт, без неї не обійтися.
Наскільки ймовірно, що проєкт зробить exit scam?
Дохідне фермерство (yield farming, або майнінг ліквідності) — новий спосіб «видобувати» DeFi-токени. Багато нових проєктів обирають цю модель розподілу, бо вона дає корисні метрики. Суть проста: користувачі блокують кошти у смартконтрактах і натомість отримують частку щойно випущених токенів.
Ви, мабуть, уже здогадуєтеся, до чого це веде. Деякі проєкти просто забирають кошти з пулу ліквідності. Інші діють витонченіше або роблять масштабний премайнінг.
До того ж нові альткоїни зазвичай спершу зʼявляються на автоматичних маркетмейкерах на кшталт Uniswap чи Sushiswap. Якщо більшу частину ліквідності для торгової пари в AMM надала команда проєкту, вона може так само її вивести й раптово продати токени на ринку. Зазвичай ціна після цього падає до нуля: ринку, на якому можна продати, більше немає. Такий сценарій називають rug pull.
Підсумок
Шахрайства в DeFi трапляються на кожному кроці — і якщо ви збираєтеся оселитися на дикому заході дохідного фермерства, і якщо просто користуєтеся децентралізованими протоколами для обміну й торгівлі. Сподіваємося, загальні орієнтири з цього путівника допоможуть вам вчасно розпізнати недобросовісних людей і проєкти.