Процес, коли наявні криптовалюти тримають заблокованими в гаманці протягом визначеного періоду, не витрачаючи їх і не переказуючи, називають «стейкінгом». Поки монети заблоковані, за них нараховують певну винагороду в криптовалюті. Різновиди стейкінгу відрізняються один від одного, але головна ідея спільна: отримувати винагороду за те, що ви тримаєте криптовалюту в обігу мережі. У блокчейні існує кілька моделей консенсусу. Безпеку мережі забезпечують валідаторські вузли. Щоб підтвердити правильність операцій у ланцюжку, ці вузли мають досягти згоди на рівні 51%.
PoW
Перша криптовалюта, bitcoin, працює на консенсусі Proof of Work (PoW). PoW потребує величезних обсягів електроенергії, великих приміщень і компʼютерного обладнання, щоб розвʼязувати складні задачі й приносити майнеру прибуток. Тому він доволі дорогий, а пропускна здатність обмежена. Утім цей механізм дає змогу перевіряти транзакції навіть між незнайомцями з різних куточків світу й унеможливлює подвійне витрачання тих самих коштів.
PoS
Алгоритм консенсусу, у якому учасники мережі отримують право створювати й валідувати блоки завдяки тому, що тримають криптовалюту, називають Proof of Stake. Поняття «стейкінг» тісно повʼязане саме з Proof of Stake (PoS). Консенсус PoS створили як альтернативу майнінгу на PoW. Стейкінг, який потребує значно менше ресурсів, можна вважати альтернативою майнінгу. У майнінгу на PoS «потужність» дає не обладнання й не електроенергія, а криптовалюта, додана в обіг. Але прибутковість такого майнінгу залежить від балансу в гаманці. Зазвичай ті, хто має більше цифрових активів або підтримав проєкт на ранньому етапі, мають більше повноважень — хоча все залежить від базових правил конкретної мережі. У цій системі прибуток розподіляється пропорційно: що більший баланс у гаманці, то вищий дохід. Винагороду за внесену криптовалюту нараховують тому, що блокчейн саме цією цифровою вартістю й оперує. Завдяки механізму PoS усі транзакції стають перевірюваними, а безпека забезпечується без посередників — тобто децентралізовано.
Стейкінг-пул
«Стейкінг-пул» — це місце, де збираються ресурси, коли група власників цифрових активів обʼєднує їх, щоб підвищити свої шанси валідувати блоки й отримувати винагороду. Створення такого пулу та управління ним потребують багато часу й експертизи. Тому більшість операторів пулів може брати певну комісію з винагород, які розподіляються між учасниками, а натомість дає окремим стейкерам більше гнучкості. Коли саме розблоковується частка, яку потрібно тримати заблокованою протягом фіксованого періоду, і коли можна вивести кошти, визначає протокол. Мінімальний баланс зазвичай високий — щоб запобігти помилковій або шкідливій для системи поведінці.