Decentralized Applications, скорочено DApp, — це децентралізовані застосунки. Перш ніж пояснити, як вони повʼязані з криптовалютами, коротко згадаймо, що таке централізовані застосунки.
До централізованих належать, зокрема, найпопулярніші соцмережі. Ні для кого не таємниця, що Instagram, Twitter чи Facebook керуються з одного центру. Через це в таких застосунків є й слабкі сторони. Головні з них — загалом менший рівень безпеки та прозорості.
Так склалося цілком закономірно: децентралізовані застосунки та ідея криптовалюти, яка відмовляється залежати від будь-якого центру, рухаються в одному напрямку.
На якій логіці це побудовано?
Слово DApp зазвичай описує інтернет-застосунки, побудовані розподілено. Усі програми, що працюють у P2P, тобто в однорангових мережах, називають dApp.
Тобто йдеться про те, щоб:
не залежати від єдиного центру,
використовувати різні сервери замість одного,
забезпечити більший потік даних у важливих криптопроєктах,
дати змогу керувати цим потоком даних,
створювати резервні копії та зберігати всі дані в мережах.
Як застосунок стає децентралізованим?
Щоб застосунок вважався децентралізованим, він має відповідати певним умовам. Основна — не бути повʼязаним із жодною установою чи особою. Він також має мати відкритий код і не бути привʼязаним до однієї мережі. Потрібна й система винагород, тобто випуск токена.
У яких проєктах це можливо?
Тим, кому цікаво, які саме застосунки є децентралізованими, можна навести приклади: Cardano, EOSIO, DFINITY, Zilliqa. Усі вони працюють без привʼязки до центру. Найцікавіше питання щодо таких застосунків — до чого вони врешті дійдуть. Зважаючи на те, що вони подобаються користувачам, а залученість висока, від них очікують швидкого розвитку.